Из Валерии Богуславской День скорби

Из Валерии Богуславской    День скорби


                Для обороны киевского Майдана
                его защитники самоорганизовались в сотни.
                Героев Майдана, погибших от снайперских пуль,
                народ назвал «Небесной сотней»

Чёрные снайперы к Богу отправили души
«Сотни небесной». Родню отпевает Майдан.
В ступоре разум. Рыданья прощальные душат…
Стонет не площадь, а скорби людской океан.

Плачет Отчизна. Жлобам ли  постигнуть глубь скорби,
Этим, охочим до скальпов – тупым, как сапог, – снайперам
Разве понять им, что души причастны к телам,
Роботам власти, уродам системы? Тем зомби
Время настанет – воздастся ещё по делам.

Сотня возносится –
стать ополченьем  небесным.
Чем ни надёжная стража отныне небесным садам?
Господи, взять их к Себе Ты  дозором  не брезгай.
На баррикадах Твоих
                отстоят они Евромайдан.
22.02.14


Валерія Богуславська            

ДЕНЬ ЖАЛОБИ

Снайперські кулі до Бога доправили душі
“Небесної сотні”. Відспівує рідних Майдан.
Душать ридання. Пригнічує розум найдужче
Втрата Героїв, найкращих зі співгромадян.

Сльози жалоби. Жлобам цього не зрозуміти,
Мисливцям новітнім за скальпами – снайперам
Не зрозуміти, що душі живуть у тілах.
Відчай минеться. Лишаться легенди і міти.               
Сльози одміняться в квіти.
                Воздасться усім по ділах.

Сотня знялася у небо.
                Комусь заступить її треба.
З неї надійна сторожа віднині небесним садам.
Господи, ревним дозором ти їхнім не гребуй.
На барикадах небесний
                боронитимуть Євромайдан.
22.02.14