А дим летiв
І якось все ураз осиротіло,
Неначе він забрав чийсь дух,
Забрав його до себе, в своє тіло.
Дідух стояв на самій видноті
Одягнутий в кафтани кольорові:
Красива брама у світи ось ті,
Де небо хмарами є біло-пурпурове.
Залишивсь попіл, здиміла солома
У купку теплої і сірої золи,
А дим летів кудись подалі з додому,
Немов це небом відлітали журавлі.
Свидетельство о публикации №114022403951