У кожного мабуть присутні,
на глибині віків майбутніх,
Чудові спогади з життя,
де кожен був маленьким немовлям;
Де сміх лунав капризів буйних,
Де свист машин будив в нас юність.
У кого - перші почуття, налиті
вишнею буття,а дехто згадує свій дім,
в якому вперше засвистів,
Де пісню неньки поглинав і
в світ думок там поринав.
А хтось сумує за Піратом,
Бентежним песиком хохлатим.
Комусь шкода свого дитинства,
котре минуло без упинства.
І сміх породжує життя,
Натхненні муками знання,
котрі будують з нас Людину,-
Найкращий витвір і картину!
Спогади
© Copyright: Диана Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114022300646
Свидетельство о публикации №114022300646
Рецензии
