280. Другу покохати

       На подвірї,коло тина,стояла дівчина,
       А над нею нахилився красень парубчина!
       Ой дівчина така гарна,чому не цілуєш?
       І свої ти поцілунки мені не даруєш?!

       А тому я красень милий,тебе не цілую,
       Бо другого краще тебе,люблю та ціную!
       Покохала не за вроду,за щирість у серці!
       За блакитні його очі,мов вода в озерці!

       Так стояли торгувались та нема кохання,
       Брови зводила докупи,на вустах мовчання!
       Як нема того кохання,ні відкіль і взяти,
       Кращє парубкові тому,іньшу покохати!
      
      


Рецензии