Украiну у кайдани нелюди закули

* * *
Україну у кайдани нелюди закули:
Звідки родом, хто їх мати – раптово забули.

Та, на щастя і на диво, народ не дрімає…
Щоб розкули із кайданів, народ вимагає.

Всі народи всього світу через це повстали,
Через це усі держави на бік люду стали.

Народ знає чого хоче й цього вимагає,
Але прикро, що за правду люд наш загибає.

Одні гинуть від поранень, інші – від тортурів
Й дуже добре все це бачить нелюд з сірих мурів.

На майдані у столиці звідусіль зібрались,
Бо за правду із народу кати познущались.

Не бояться вони люду, ані кари Бога
І не дивляться, що кров`ю кропиться дорога.

Їхня черствість і байдужість гнів все нагнітає,
А народ в жалю й озлобі всіх їх проклинає.

По всій неньці-Україні люди небайдужі,
Не бояться ані влади, ані взимку стужі.

Стоять, мерзнуть на майдані, але не здаються,
Й вірять в те, що ті кайдани назавжди порвуться.

Розірвуться, зцепеніють, оковів не стане –
Й життя краще в Укаїні для нас всіх настане.

Простояли на майдані усю люту зиму,
Страху й болю натерпілись, надихались диму.

Одні кров`ю сніг кропили, інші помирали,
Але духу патріотів не позатрачали.

Усі спільно до молитви стаємо щоразу
І полегшення на душах чуємо одразу.

Україна стрепенулась, проснулась од болю,
Хоче завжди в правді жити, мати щастя й волю.

Сили духу вистачає у простого люду,
Щоб боротись, не здаватись, не боятись суду.

Бо всі знають, що осудить кожного суд Божий,
Від сну геть усіх розбудить, усіх потривожить.

Знаю, вірю, сподіваюсь, що небесні сили
Допоможуть нам у всьому, про що ми просили!

09. 02. 2014.