Майдан горів. Горіла Україна.
І знов блакитні вежі степу
Спустились на місця Руїни.
Ми знов попали у халепу.
Громадський дух, громадська думка
Тепер на вагу тих життів,
Що там померли, і розпука
Луною йде до всіх країв!
Горить і Київ, і львів'яни,
Тернопіль спалахом блищить.
Від куль, гранат — миттєві рани.
Але чи коштує та мить?
Чому горить людська природа,
Той дух, що має жити вік?
Чому йде рід, та проти роду?
Невже моральний дух так зник?
Майдан горить, горять людськії душі,
Горять вогнем нащадки козаків.
Людські тіла — тепер вже груші.
За це боролись декілька віків?
Це наше спільне, це — держава,
Спиніться, збережіть її!
Рідному краю, неньці слава!
Хай буде мир на всій землі!
Майдан горiв
© Copyright: Марина Сидоренко, 2014
Свидетельство о публикации №114022310645
Свидетельство о публикации №114022310645
Рецензии