...за вас молюся
душу кладу
як б'ється серце
мов на бігу
...ми завинили
що вас нема
терпіли довго
зашморг ярма
...мовчали очі
в бік відвернувши
заткнувши вуха
жили не чувши
..вже не співали
а їли...їли...
й горілку згубну
від страху пили
...та страх минає
встаєм з коліна
всяк рузуміє
що він людина
...життя в багнюці
хай не для нас
прийшов можливо
вільний час...
ми завинили що вас нема...
© Copyright: Виталий Ефименко, 2014
Свидетельство о публикации №114022310163
Свидетельство о публикации №114022310163
Рецензии