Про тебе думаю я всюди.
Твій облік манить в забуття,
Згдати посмішку останню,
то є найвище каяття.
Твій силует, неначе дим торішній,
пішов блукати по морям.
Шукати праведного люду,
Без жодних доказів й образ.
Ти повернешся, станеш преді мною,
Заплющиш очі й скажеш ті слова...
І понесеться дух мій по долинах,
Бажати щастя і добра.
А серце, щирістю повите,
коханням сповнене й тепла.
Віднайде спокій вічний,
на цій ганебній лінії життя...
Силует
© Copyright: Диана Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114022208293
Свидетельство о публикации №114022208293
Рецензии