ТРИП1ЛЛЯ
Це на світанку людства почалось:
Степ розпорола перша борозна,
Тут сходила плеяда молода
Й тризубий герб на глині вивів хтось.
Тут працьовитий, щирий жив народ,
Земля давала щедрі врожаї
І, майстровиті пращури мої,
Залишили у вишиванках древній код.
Трипілля – наші споконвік поля
І мова, як відлуння тих віків,
Тут український множиться посів
І нашим людом повниться земля.
Наш родовід прийшов із давнини,
Наповнив кров племен славетних ряд:
Пелазг-лелека, царський скіф, сармат,
Землі Трипільської нескорені сини.
Історію хтось хоче підмінить
І каже: українці – байстрюки!
Наклепники! Ми тут жили віки,
Живем тепер і вічно будем жить!
© Copyright: Елена Надутенко, 2014
Свидетельство о публикации №114022208242
Свидетельство о публикации №114022208242
Рецензии