В темряві думок блукає розпач,
Біль, яка нестримано бринить.
За печальні звістки, рани, смерті,
Нині серце віддано горить.
Те багаття, що герой загиблий
Запалив у душах та серцях,
Вже не згасне. Промінь сонця стиглий
Рветься у майбутнє! Тільки знак
Сивини, що потонула в крові
Від гармат і пострілів війни,
ТІльки очі молоді озброять
Ту ганьбу, що руйнувала дні.
Пекло вже не зможе увірватись
У маєток нашої журби!
Українська воля і свобода -
Це зернини сильної душі!
В темрявi думок блукаэ розпач
© Copyright: Алиция Гадовская, 2014
Свидетельство о публикации №114022207055
Свидетельство о публикации №114022207055
Рецензии