Плаче бідна, незламна Вкраїна,
Сльози гіркі, пролива на колінах,
Туга й печаль на серці у неї-
відчай й зневіра в очах перед нею.
Схилившись до долу, немов промовляє,
ту щиру молитву, до Бога благає:
-Благаю, Всевишній, почуй мій нарід,
що власною кров'ю здобув собі хліб!
І щось, немов ойкнуло зліва у неї,
з'явилась надія і віра лютнева.
Повірила в сили синів своїх вірних,
І в світле майбутнє просторів пишних..
Молитва
© Copyright: Диана Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114022206284
Свидетельство о публикации №114022206284
Рецензии