О, так! Це мужність рознести,
У щепки бронзову статУю!
Інтриги в натовпі плести,
Чинити страйки й забастуї…
На пам'ять ремінь одягти,
І тиснутися до бараків,
Немов «Свободою» тягти,
На втіху втомлених жебраків.
У чому камінь винуват,
Який не чинить власно дум’я?
Він не приймав страшний мандат,
Та вже огорнутий в полум’я.
А лютий натовп…голоси,
Безправно чинять мародерство.
Благаю, розуме, знеси,
Оту жорстокість та братерство.
Під прапором своїх отців,
Брати братів порозривають,
І хоч це поштовх для митців,
Погану тему розвивають.
І не втече жива душа,
Де жодні стіни не врятують…
Бо навіть Бог нас залиша,
Коли історію ґвалтують…
21.02.14
Це вже занадто...
© Copyright: Кристина Медина, 2014
Свидетельство о публикации №114022200014
Свидетельство о публикации №114022200014
Рецензии