Ні, не зажурена, і навіть не сумна,
Це на обличчі стан душі моєї.
Як гарною буває іноді весна,
Так і турботами, бува, душа боліє
Так хочеться про них буває закричать
Та голос плаче, серце мліє.
На них стоїть безрадості печать,
На них туман і гіркота чорніють.
Нема на світі правди, друже
У кожного вона своя.
Твої турботи всім байдужі...
Нехай же права рука Божа
Здобути мир нам допоможе!
Нехай не буде смерті більше,
Про це сказати хочу віршем.
Н, не зажурена
© Copyright: Дарья Катунина, 2014
Свидетельство о публикации №114022211831
Свидетельство о публикации №114022211831
Рецензии