Самотня голубка злетіла до неба,
Блукала по ньому й складала памфлети.
Шукала байдужість до всього на світі;
І раптом згадала про квіти "надії".
Про те, що існує чарівність їх сяйва,
Барвиста їх врода сповита піснями,
І тільки одна запала їй в душу й
залишила слід там не відчайдушний;
Вона була жовта і водночас гаряча,
немов би дитя, котре щиро так плаче.
І тільки про неї вона пам'ятала,
І,як найдорожчий скарб на серці зберігала...
Голубка
© Copyright: Диана Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114022211581
Свидетельство о публикации №114022211581
Рецензии
