Віками прогинали спини –
Раби у панському ярмі,
Та піднялися у борні
Сини і доньки України.
Усі у подиві завмерли
І від пляшок та камінців
Серця спецназівських бійців
У страху під щитами терпли.
А ті, що не боялись смерті,
Були готові полягти,
Бо гідність нації спасти
Хотіли, непохитно-вперті!
Чорніли Києва руїни.
Усі завмерли, як один –
Несли до сотні домовин
Твоїх героїв, Україно!
Що смертю вибороли славу...
Син, батько, чоловік і брат.
А десь дрижить кривавий кат,
Очікуючи на розправу.
Уже не стане на коліна
Пригноблений віками клас –
Найбільші цінності у нас
Тепер – людина й Україна!
22.02.2014
21 лютого Майдан
© Copyright: Нила Волкова, 2014
Свидетельство о публикации №114022210313
Свидетельство о публикации №114022210313
Рецензии
Молюсь за Украину.Не ведают ,что творят.Спасибо за стих.Я не знаю украинского,но все понятно,наши языки похожи.Спасибо.
Алла Боярская-Рогова 11.09.2014 09:03 • Заявить о нарушении
Алла Боярская-Рогова 11.09.2014 09:03 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 16 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.