Вірші – на клаптиках паперу,
Розпорошилися думки,
Життя зросталося зі смертю,
Хотілось щастя навпаки,
Хотілось світла
І кохати,
Кохати так щоб аж до сліз,
Хотілось щирості і свята,
Щоб малюків лелека ніс,
Горя на жаль не відмінити,
Та ми повинні майбуття,
Щасливим, світлим те створити,
Щоб не даремно смерть пройшла,
Щоб не загинули герої,
Аби за що,
То неба знак,
Нам двадцять два
Із вами років,
Ми стали на державний шлях,
Ми зрозуміли слова гімну,
Ми зрозуміли,
Що святе,
Урок важкий,
Але потрібний,
Хай мудрий Бог простить
За все,
Що ми так пізно зрозуміли,
Не вберегли,
І не змогли,
І дасть нам пережити сили,
І дочекатися весни!
21.01.2014
I дочекатися весни
© Copyright: Алена Скиба, 2014
Свидетельство о публикации №114022108665
Свидетельство о публикации №114022108665
Рецензии