Сьогодні, Боже, у душі так тихо,
Не чую ні Тебе, ні навіть сЕбе.
То, може, відійшло від нас те лихо?
Те лихо, що в крові - воно не треба!
Не треба отих пострілів із даху,
Що так прицільно попадали в груди,
Ні тих пожеж, ні їхнього розмаху,
А ні того, щоб пропадали люди!
Сьогодні, Боже, у душі так тихо,
Незвично тихо - і від цього лячно!
О, Господи, почути б яку втіху…
Вона прийде! – вже зараз Тобі вдячна!
21.02.2014
Вже зараз вдячна
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2014
Свидетельство о публикации №114022107538
Свидетельство о публикации №114022107538
Рецензии