І у їхніх серцях кораблі, це вони видихають дими фабричні, бескінечно пусті на буддійському тлі, повнокровні проте й коричні, і коричневі, наче кавові зерна, на них дивляться терпко шинки й таверни.
Це вони елементи твого міста, його кращі інгрідієнти, найтонше тісто, живі медузи,
це вони закривають кордон, відкривають шлюзи, їх малює сліпий художник, таких тривожних, наче ранок перед екзаменом, це про нього Гомер писав гекзаметром:
" Муза, скажи мне о том многоопытном муже, который долго скитался с тех пор, как разрушил..." а вона - Галатея, німа, непорушна, гарна, як Амалфея в сузір'ї кіз, вона кращий його ескіз.
Ж
© Copyright: Помпейская Рыбка, 2014
Свидетельство о публикации №114022110863
Свидетельство о публикации №114022110863
Рецензии