Поволі озираюсь навкруги,
Одужати від тебе маю плани,
Розтанули набридливі сніги,
І я такою, як була, не стану.
я вивчуся, на голову зросту,
молюсь богам, щоб проростало сім’я,
що пробудило у мені весну,
і народила я дитину вільну,
розумну і здорову, щоб росла
на радість нам, і муж щоб усміхався,
і щоб любов у серці я несла,
він – дорожив, плекав, як зірку ясну,
щоб змучена від давніх-давніх ран,
нарешті я знайшла свою господу,
а чоловік ласкаво обійняв,
коли сльоза емоцій : «мила, годі,
не рюмсай, я тебе не відпущу,
ти не одна, тож не терзай серденько,
кохаю, і усе тобі прощу, не плач,
Вітунь, не плач, моя маленька»
Плани
© Copyright: Вита Парфенович, 2014
Свидетельство о публикации №114021909432
Свидетельство о публикации №114021909432
Рецензии
"Вітунь, не плач, моя маленька..." (с)
Растрогала дядьку)
Александр Сурнев 19.02.2014 22:39 • Заявить о нарушении
Растрогала дядьку)
Александр Сурнев 19.02.2014 22:39 • Заявить о нарушении
Каждая женщина хочет при сильном мужчине побыть иногда маленькой девочкой... и я туда же)))
Вита Парфенович 19.02.2014 22:52 Заявить о нарушении
Вита Парфенович 19.02.2014 22:52 Заявить о нарушении