Це не абсурд

ОбІйми на людях - це не абсурд.
І не показуха, як дехто вважає.
Не виливайте на пари свій бруд.
Чи їхнє кохання вам заважає?

Це почуття. І ніхто вам не винен,
Що ви самотньо ведете життя.
Кожен у світі дізнатись повинен,
Як це любити, щоб до забуття.

Всі поцілунки і ніжні слова
Кожній забутій людині потрібні.
Частка любові і крапля тепла.
І сльози від щастя солоні і срібні.

Хай сваряться гучно і сильно.
Хай не виходить знайти компроміс.
Все ж вони люблять. Це божевільно,
Та потім цілують з усмІхом у ніс.

Неважливий ріст або вага.
Неважливо як тебе зовуть.
Достатньо лиш сказати " ти моя"
І сумніви відразу ж відпадуть.

Обійми заспокоють і утішать.
І головне, що поруч саме він.
Відразу ж стане легшою та ніша,
Яку б і не підняв цілий загін.

ОбІйми на людях - це не абсурд.
І не показуха, як дехто вважає.
Не виливайте на пари свій бруд.
Чи їхнє кохання вам заважає?

Моє натхнення. Дякую.

К.С.