Чому на серці так самотньо,
Чому душа болить щоночі?
Очі повняться сльозами,
А душа туманами обману.
Серцевий стукіт будить -
І щоночі , сумними нотками шепоче
Гірка та біль утрати,
У каплях, що стікають по асфальті.
Навіть небо плаче ,
Розривається сльозами.
Відчуває тугу, що жила в мені.
І не розказати тут словами.
А тихо, пошепки, очами,
Повідати історію тобі.
Пошепки
© Copyright: Каталина Нижас, 2014
Свидетельство о публикации №114021800795
Свидетельство о публикации №114021800795
Рецензии