***

1
Ти увійшла в моє життя раптово,
Так неочікувано й тихо наче мрія,
Можливо зустріч ця невипадкова,
Невипадково жевріє в душі надія.
2
Життя моє плило само собою,
Щоденні клопоти, турботи та питання…
Та ти наповнила моє життя Тобою,
Розпалюючи полум’я кохання
3
Я нашу першу зустріч пам’ятаю,
Коли побачив вперше твої очі,
Не знав я, що без них життя немає,
Що бачитиму їх у сні щоночі.
4
Ті очі… Стиха щось мені шепочуть,
І мова та лиш серцю зрозуміла,
А серце знає, що вони сказати хочуть,
Бо мою душу розбудить зуміли.
5
Душа моя співає зараз пісню,
Так щиро, ніжно й голосно співає,
Тобі, мабуть, не зрозуміти звісно
Наскільки сильно я тебе кохаю.
6
Твоє ім’я звучить як пісня, - Юля!
Від нього розквітають квіти зранку,
Для нього квітне моя доля,
І сонце сходить на світанку.
7
І серце моє б’ється все частіше,
Та щохвилини може зупинитись,
Для серця – ти на світі наймиліша!
Воно готове на дрібні шматки розбитись.
8
Не хочу я з розбитим серцем жити,
Багато раз вже доля ображала,
Ще раз це буде складно пережити.
Тому прошу, щоб ти не відверталась.
9
На даний час можливість ця відсутня,
З вуст прозвучить, як грім посеред рання,
Така можливість завжди є присутня.
Було б лише в твоїй душі бажання.
10
Можливо ти від мене відвернешся,
Закриєш очі, промовчиш, забудеш.
В останній раз, так щиро посміхнешся,
Та кращий шлях собі в житті здобудеш.
11
У пошуках на мить був зупинився,
Зустрів тебе – небесну зірку ясну,
Я думаю, що я не помилився,
Ти уособлюєш усе прекрасне.
12
Я знаю, ти не віриш людям,
Життя навчило нам не довіряти.
Я сподіваюсь, що ми разом будем,
Завжди буду лише тебе кохати.
13
Я сподіваюсь, що ти мені повіриш,
Даш мені шанс тебе одну любити,
І почуття на щирість перевіриш,
Пожежу в серці зможеш загасити.
14
Це все, що я хотів тобі сказати…
Можливо – це лише  рожеві мрії,
Це важко все словами передати,
Та я прошу, лиш дай мені надію.
15
Надію, шанс повірити у долю,
Для тебе своє серце привідкрити,
Прошу повір мені будь – ласка Юля,
Чи маю право, Сонце, я тебе любити?