кольори
коли, стрибаючи через паркан
видно лише вугілля.
я не хочу тут бути,
це маячня, петля, свавілля!
вночі не думки, а тільки зорі
становляться прозорі,
як сльоза дитини.
тоді розумієшь, що життя -
немов чорно-білі світлини.
згадки про минуле,
дитинство в морі затонуле -
все має свої кольори.
кольорів з роками
позбавляються лише сни
Свидетельство о публикации №114021801128