Л. Юферова, Не жди меня или... Пер. с укр

Л.Юферова, Не жди меня или немножко примитива. Пер с укр.
(читать с сарказмом, нарочито примитивно)

Зачем опять зовёте вы в Карпаты,
Наобещав три короба чудес?
Кто я? Деревня, мы ведь простоваты,
Куда уж нам равняться на принцесс.

Да, на язык остра, порой смелА я,
А степь и ветер – просто братья мне.
А вдруг на вашу виллу, всё сметая,
Влечу я на растрепанном коне?!

Моё жильё – да это просто хата,
И зори в ней глядят из-за портьер,
У вас – дворец роскошный и богатый,
Изысканный и стильный интерьер.

В саду моём – плечистые орехи,
На них лишь солнце смотрит сверху вниз,
У вас в саду – фонтанчик для потехи,
Пластмассовые гномы прижились.

На домик мой, как на вдову - старушку,
Теперь и не позарится никто!
А на зарплату, – нищему полушку,
Мне не купить ни замок, ни авто!

Меня стрелой амурной не достать вам…
И не нужна мне ваша ворожба!
Ясновельможный пан, я не подстать вам,
И не наивна я, и не глупа…

Не ждiть мене, Людмила Юферова
ТРІШКИ ПРИМІТИВУ

Навіщо вперто кличете в Карпати
Із обіцянками усіх чудес?
Та хто ж я вам? Сільська, їжакувата,
Не маю як рівнятись на принцес.

І гостра у розмові, навіть сміла,
А степ і вітер – як брати мені.
Ото було б, якби на вашу вілу
Влетіла б на розпатланім коні!

Моє житло – проста старенька хата,
В яку сміються зорі з-за портьєр,
А ваш палац – розкішний та багатий,
Ще й вишуканий стильний інтерьєр.

Горіхи в мене у садку плечисті
Щоранку задивляються у вись.
У вас фонтани плещуться в обійсті,
Лелеки й гноми в квітах прижились.

Хатиночко, вдова пристаркувата,
На тебе вже й не дивиться ніхто!
Та на злидарську отаку зарплату
Ніяк не купиш замок і авто!

Стріла до мого серця не дістане...
Не хочу я ніяких чудасій!
Не ждіть мене, вельмиповажний пане,
Я виросла з наївності та мрій...

http://www.stihi.ru/2013/11/03/1096