Що ти цінуєш, любий друже?
Що в серці більш за все стоїть?
Чи там пітьма, і ти не дуже
за те хвилюєшся в цю мить?
Що скажеш ти, коли потрібно
за ту пітьму відповісти,
За вчинки, зовсім не важливі,
Перед Творцем усіх світів?
Невже живеш, щоб існувати
якийсь проміжок на землі,
та починаєш забувати,
що швидкоплинне все,
і ти...
Чи знаєш, що тебе чекає
коли закінчиться життя?
Невже нічого не лякає,
й немає в серці каяття?
Чи вже готовий зустрічати
те місце, що заслугував?
Ти кажеш - "Небо!"
Ні, до пекла,
піде уся земна пітьма.
Не йди туди, благаю,
Нащо тобі вся вічність у вогні,
Невже не хочеш там, де краще,
перебувать на всі віки?
Невже не чуєш голос ніжний,
Бог кличе тебе кожен день,-
іди до Мене, любий синку,
Я дам тобі любов без меж!
Я подарую тобі вічність
Всю безкінечність у раю,
Лишень почуй мене, звернися,
повір, що
Я
тебе
люблю!
Я тебе люблю
© Copyright: Лилия Колесникова 2, 2014
Свидетельство о публикации №114021700985
Свидетельство о публикации №114021700985
Рецензии