Зморена ластівка пише квітневий вальс
Синім крилом на нотному стані неба.
Я неспроможна думати не про Вас,
Але і про Вас думка ламає ребра.
Що мені нині мелодії та птахи?
Очі блакитні цілий закрили Всесвіт.
Краплі натхнення падають із дахів;
Крига мовчання, певно, невдовзі скресне.
Тіло землі скидає важкий кожух,
Тягне угору вишень тендітні руки.
Я не музика, вальсу не напишу.
Можу хіба ритмів яких настукать.
Ви – це Весна, народження світла мука.
17.02.14
Квiтневий вальс
© Copyright: Ульяна Кривохатько, 2014
Свидетельство о публикации №114021708988
Свидетельство о публикации №114021708988
Рецензии