Бенефис зимы

Зима велично відступає
У царство мерзле та далеке.
В безодній неба сивини
Чути птахів далекий клекіт.

Зима влаштує бенефіс
Морозом вималює шибки.
Та в супереч їй береза
Соком наповнить гілочки.

І хоч морозить ще холодна
Сльози ранкової роси.
Та чути, чути з- під землі.
Несміле  дихання весни.
Ольга ЗАЇКА
15.02.14.


Рецензии