Степняки
Ми - степняки, нам простір до душі,
Де різнотрав’ям дихає земля,
Де сподівань розорана рілля,
Лягає вистражданим словом у вірші.
Ми – степняки! Ми п’єм із джерела,
Що крізь роки вирує і біжить,
Ми у степу волієм з миром жить,
Де пам’яті сивіє ковила.
Там, у степу цілюще зілля є,
Настояне на мудрості століть,
Воно і звеселяє і п’янить,
Наснагу і натхнення додає.
Ми – степняки, нащадки кобзарів,
Кому крізь терни світлий шлях зорів.
© Copyright: Елена Надутенко, 2014
Свидетельство о публикации №114021606032
Свидетельство о публикации №114021606032
Рецензии