Доброї пам’яті про Валентину С.Д.
Усі роки катував
Чоловік свою дружину,
До усіх він ревнував
Аж до самого спочину.
Він дружину завше бив
І зламав їй одну руку
Так боятись її вчив,
Не стерпіла цю науку.
І пішла у кращий світ,
Де злічитись душа зможе
Від щоденних болей, бід,
Поможи їй в цьому, Боже.
Чоловік живе один
Аж із трьох кімнат в квартирі.
Повтікали дОчки й син,
З батьком годі жити в мирі.
Дуже тяжко раптом взнать,
Що когось уже немає,
Цілу ніч не зміг я спать,
Бо душа це не сприймає.
16.02.14.
Катiвня
© Copyright: Георгий Грищенко, 2014
Свидетельство о публикации №114021605127
Свидетельство о публикации №114021605127
Рецензии