Зимонько-зимо, де ж ти заблудила?
Осінь вже дощами голубінь відмила.
Ліс стоїть безлистий німий, тихий, сірий,
Над землею висне сум густий осінній.
Приспів:
Снігові замети, грізні заметілі,
Ви прийшли раптово в хвацькій, буйній силі.
Вдарили морози, свище хуртовина,
Я ж зимі радію, як мала дитина.
Зимонька-зима, на морози щира,
Снігова перина все довкруж накрила.
Ліс дрімає тихо в білосніжній стужі,
Не страшні для нього вже морози дужі.
Приспів.
Зимонько-зимо, всіх заворожила,
Білизною снігу радість пробудила,
Утвердилась міцно, річки окувала,
Свою справжню силу людям показала.
Приспів.
Зимонька-зима
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2014
Свидетельство о публикации №114021604917
Свидетельство о публикации №114021604917
Рецензии