Ти просто хотіла бути щасливою
Ти марила цим, ти тлумачила сни.
І кожного дня із усмішкою фальшивою
Ти вперто чекала своєї весни.
Ти мріяла лиш про своє потепління,
А квітень чужий не посміла б забрать.
І чесною правдою, з чистим сумлінням
Хотіла коханню себе віддавать.
Бажала лиш знову всміхатися щиро
І знов відчувати тремтіння в душі.
Зібрати в букет білі проліски віри,
Які окропили вже сльози-дощі.
І пережила не одну вже ти зИму,
Та в грудях ще досі щось б’ється палке.
Твоя це весна, бо розбила крижину,
Й зігріла теплом твоє серце ламке.
Твоя весна
© Copyright: Дмитриева Екатерина, 2014
Свидетельство о публикации №114021602092
Свидетельство о публикации №114021602092
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.