Тайна
Більш ночами вже мені не сниться...
Я люблю тебе дедалі менше,
Але це наразі – таємниця.
Ми з дерев збирали плід розпусти,
Що мав ніжний запах полуниці.
Почуття провини не відпустить,
Та розкрить не зможу таємниці...
Вітер крутить лагідно волосся,
Заглядає під твою спідницю...
Я з бажанням навіть не боровся –
Але пам’ятав про таємницю...
І дивився я кудись на обрій,
Твоє тіло бавило зіницю...
А я, мабуть, був, занадто добрий,
Щоб тобі розкрити таємницю.
Вабила мене жадоба смерті,
Зі скелі зіштовхнула – рятівниця!
Заздрю вам, о чесні та відверті,
Та помре зі мною таємниця!..
10.03.2012
Свидетельство о публикации №114021612040