Година каяття
Коли прийде година каяття,
Коли буття зпкінчиться дорога,
Коли на суд постанеш перед Богом
Беззахисним, гріховним і убогим,
Рахуючи не срібло, а життя,
Збагнеш: в житті не так багато треба –
Смарагд лісів, бурштин осінніх трав,
Корунд вечірніх дощових заграв,
І, щоб у сонця золоті палав,
Безхмарний лазуровий клаптик неба.
Скарби б ці позбирати до путя,
Бо це – одне, чим варто дорожити,
Ради чого доцільно було жити,
За що карати будуть і судити,
Коли прийде година каяття.
© Copyright: Елена Надутенко, 2014
Свидетельство о публикации №114021505280
Свидетельство о публикации №114021505280
Рецензии