Никола Вапцаров. Антени

Никола Вапцаров
АНТЕНИ

Переклад з болгарської Любові Цай


Антени  у холодні дні дзвенять.
Над ними низько небо нависає.
Я не засну, антени теж не сплять,
гойдають їх новин нестримних зграї.

Осою в вухах дзеленчить моїх
тупий і злісний горе-агітатор.
В очах мені шалений гнів застиг –
перекручу тепер я конденсатор,

порину в вир, де саксофон луна,
де негритянка у танку надривнім –
колише звабно стегнами вона...
Ти, людськосте, така, виходить, дивна?

Невже посеред пальмових страстей
під куполом небес важким, містичним
людина чорна в світ приходить цей,
щоб стати тут декором екзотичним.

Гадаєш, що життя тече, немов
спокійні води в нашому Дунаї?
Розвій свій буйний чуб, пустися знов
наввипередки з вітром в шир безкраїй.

Прислухайся, як в холоді дзвенять
вночі антени – знов новин багато.
І я не сплю, антени теж не сплять,
ти, людськосте, не можеш нині спати.

***

Оригінал

Никола Вапцаров
АНТЕНИ

В студеното антените звънтят.
Над тях небето ниско е надвиснало.
И аз не спя, и те не ще заспят,
замаяни от новини и мисли.

като оса в ушите ще бръмчи
гласът на тъп и злостен агитатор.
Ще светне ярост в моите очи
и после ще обърна кондензатора,

ще плувна в саксофонена мъгла,
на негърката, в ритъма отсечен,
ще се люлеят тръпните бедра…
Нима това си ти, човечество?

Като че ли в тропическия пек,
под този тежък купол на небето,
се ражда черния човек
за екзотичен декор в кабаретата.

То сякаш, че живота ни тече
спокойно като Дунав в равнината.
Развей си черния перчем
и се надбягвай с пролетния вятър.

Но слушай как в студеното звънтят
през тази нощ антените отчетливо.
И аз не спя, и те не ще заспят,
и ти не ще заспиш, човечество.

Източник:
Издание Никола Вапцаров. Съчинения, „Български писател“, С. 1979, под редакцията на Бойка Вапцарова