Спогад
Нестримний час, - мов птах, летить кудись.
Здається, вчора першачками Ви за парти сіли,
Аж глянь, … вже тридцять років пронеслись.
Життя святкова й кругла дата
Зібрала в дружнім колі знову Вас.
Для того, щоб змогли Ви пригадати
Шкільний і безтурботній, світлий час.
Згадайте ж весело роки свого навчання,
Прикольних вчителів, веселий дружній клас,
Юнацьке перше, несміливе ще, кохання
І тих, кого немає серед нас.
Згадайте вчителів, з яких багато
Навічно відійшли у небуття,
Згадайте тих, що вміли Вас навчати
Складній науці з назвою Життя.
У Вас є діти, - будуть і онуки,
Час, мов ріка, нестримна кожна мить.
Навчайте їх азам життя-науки,
Але й вони хай теж навчають жить.
Хоч ми учителі вже сиві,
Та дорога для нас ця мить,
Хоч не такі, … як колись, - красиві,
Але ще творча іскорка в серцях горить.
Хай ця іскринка не погасне з часом,
В життєвих буднях, в радості й біді,
У спогадах я залишаюся із Вашим класом,
Найкращим й мудрим, - яким Він був тоді.
Й цю зустріч не забуду я ніколи.
Хоч скільки років ще в житті пройде,
Бо час від часу, … - до класу і до школи
Мене стежина пам’яті веде.
Моїм ВИПУСКНИКАМ !!! 14.02.2014
Свидетельство о публикации №114021504552