20 рокiв потому

Немов потоки з гір, біжать літа,
І нам не повернути їх ніколи,
А в пам’яті зринає юність золота,
Проведена  в  Щирецькій  школі.

Так хочеться, щоб зупинився час
Й не рахував так невблаганно роки.
Забігти знову на ОК в Ваш клас,
Адже фізика, - цікавими були  уроки.

Де всі проблеми зводились лишень
До схем, малюнків,  КВВК, задач, рівнянь,
Де було ясно, як у Божий день,
Що перездача  є кінцем бажань.

І  за Корветами, з міністром, -  все як слід
Й життя складеться,   як пазл-картинка.
… І ось уже минуло двадцять літ!
І вже прожита  Вами половинка.

Вже Ваші діти школярами є давно,
Романтика в минулому, - скажу Вам прямо.
Хоча в житті,  насправді, дійсно як в кіно:
У когось  трилер,   … в когось  мелодрама.

Хтось щастя добивається - трудом,
А хтось і досі сподівається на диво,
Та першому і другому,  тобто Вам обом,
Вже син чи дочка «підкидає» корективи.

Але якщо Ви ще прийшли сюди
І старих Друзів не забули й досі,
Хвала і слава Вам, - Ви досягли мети!
Життя прекрасне, тож воно у Вас вдалося!

                З  щирою повагою  Моїм  ВИПУСКНИКАМ !