темне вино - ніби віно чи клятва навіки,
той чоловік, що прийшов із-за моря по неї,
той чоловік, що дивився, як панна засмагла
бігла босоніж розпаленим містом південним,
той чоловік, що говорить з химерним акцентом,
той, що просив пригубити гіркавого трунку,
що поцілунком легким-виноградним-солодким
вийняв їй кісточку-душу із тіла-черешні,
той, що лукавив-ласкавив-леліяв-не лаяв,
той, що вином, а вона - хай віночком із рути,
ті, що у місті, при морі, при тиші та Бозі
просто жили як уміли, і були щасливі.
при тишi та Бозi
© Copyright: Ганна Осадко, 2014
Свидетельство о публикации №114021504211
Свидетельство о публикации №114021504211
Рецензии
і чому вмінню такому світ цей - найкращий та найкривавіший із світів (перепрошую за тему, геть недоречну в відчуттях вірша), - так чому б ото не всім світ цей так бачити?! і куди дивились очі господні, коли руки його талани роздавали? Вам вділено - тільки заздрити!
Анастасий Руликовский 07.03.2014 21:36 • Заявить о нарушении
Анастасий Руликовский 07.03.2014 21:36 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.