В мене руки потіють від кожного дотику «недо»,
Недообійми записані в наше життєве кредо.
Тебе серце пече і погляди неймовірно жалять.
Ти тримайся, дівчинко, пожежники виїжджають.
Ти тримайся, хлопчику, вже весна іще трохи і близько.
Не дозволь собі впасти духом і не мчися – занадто слизько.
Не ставай наркоманом відстані в декілька тисяч
І не смій цьому вбивці віддавати себе на відсіч.
Незалежністю від залежності не сховаєшся, знаєш?
Це капкан, чи як ти його називаєш?
Лише вір, це виправдає, дочекайся,
І як будеш падати – все одно не здавайся.
в чне недо
© Copyright: Дарья Дадз, 2014
Свидетельство о публикации №114021500398
Свидетельство о публикации №114021500398
Рецензии
