Не може бути: в цю хвилину
Летить у душі теплий бриз.
Нехай я в полум'ї загину!
Нехай зірвусь зі скелі вниз!
Але хай моя рідна мова
Існує вічно, до кінця.
Нехай її тривожне слово
Не щезне із Землі лиця!
Не може бути: у цю мить
Летить у душі тепле слово.
Воно живе там, говорить,
Не бачить у душі відмови.
Нехай я стану кріпаком,
Нехай помру я у тортурах,
Але не буду слабаком,
Що держить рідну мову в мурах!
Нехай зiрвусь зi скелi вниз
© Copyright: Марина Сидоренко, 2014
Свидетельство о публикации №114021510690
Свидетельство о публикации №114021510690
Рецензии
Марино, дуже чудовий вірш про нашу співучу українську мову. І хоч як її не
намагаються знищити, але вона буде жити вічно. Успіхів Вам у творчості!
З повагою Сергій Андрійченко.
Сергей Андрейченко 2 15.02.2014 21:42 • Заявить о нарушении
намагаються знищити, але вона буде жити вічно. Успіхів Вам у творчості!
З повагою Сергій Андрійченко.
Сергей Андрейченко 2 15.02.2014 21:42 • Заявить о нарушении
Дякую вам! Мені дуже приємно, що ви поділяєте таку точку зору! Дякую! :)
Марина Сидоренко 24.03.2014 00:46 Заявить о нарушении
Марина Сидоренко 24.03.2014 00:46 Заявить о нарушении