Уходящая зима... Маргарита Метелецкая

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2010/04/18/8946


Зима-старушка, сморщена морозом,
Степенно катится своим ледовым возом…
Снежинок рой, как дрозофильных мушек,
Из-за которых кутаюсь я в смушек
На голой полированной дорожке,
Где жизнь  меня обрадовать не может…
Среди надежд, сомнений  знобко-синих,
Болтаюсь я в  кичливой мерзкой тине…
И в темпе столь стыдливого адажио
Плыву я плавно против стана вражьего.
Изнемождённый весь, покорный Ангел сна
Не признаётся, где сейчас весна…
Всесильный! Маргаритка, что застыла,
Спешит к Тебе. Жизнь коротка… дай силы:
Тут лишь освоишься...
...желаемый венец...огарков свеч,
Вечерний страж отбросит темень с плеч...
Приёмыш, боль  мытарств смогла узнать я, –
Заснуть в Твоих уверенных объятьях
Среди бумажных роз хочу… пойму…
Вечерний страж разбудит ночи тьму,
Учтиво под собачий мирный лай
Покажет двери мне в Небесный Рай…


Оригинал:

Стара зима, побрижена морозом,
Повагом котиться своїм льодовим возом...
Сніжинок рій, як дрозофільних мух,
Через яких я кутаюся в смух
На голій, аж полив'яній дорозі,
Де захопить життя моє не в змозі
Серед обітниць, смут і сподівань
Хизується у злі мерзенна твань...
У темпі соромливого адажіо
Пливу повільно проти стану вражого,
І, весь знеможений, покірний Ангел сну
Не будить геть заблукану весну...
Всеможний! Вкрай стуманена Стокротка
Спішить до Тебе. Бо життя коротке -
Тільки оговтався , а вже його кінець!
Я так молю сподіваний вінець,
Зазнавши всіх поневірянь у приймах, -
Заснути у Твоїх снажних обіймах
Між паперових роз, огарків свіч...
Сторожкий стукар збудить темну ніч
І чемно під собачий мирний лай
Покаже двері у Небесний Рай...


15.02.2014
Фото автора