Революцiйна молитва...

Не можу мислити поміж рядків,
Не хочу вірити у людські втрати...
Я нині серед різних берегів,
Молюсь за те, щоб ката подолати.

Ні, не відтяти голови з плечей,
Не катувати і не вподоблятись...
Лиш тільки би не бачити очей
Мамусь, що мають малюків ховати.

Очей маленьких діток в онко-казематах,
Яких обкрадує фашистська зграя.
Матусі ж по світу долоні простягають, -
Надію мами вже ніхто не подолає!

Старих, яким на ліки не лишає
Той кат ані копійки, ні надій
І гаманець його тоді товстішає
Від поховань чужих мізерних мрій.

І зневажаю ницих і безтямних,
Хто за копійку Неньку продає.
Вони бояться воїнів незламних.
Цілують руку, що їм подає.

Бригадні стаї нині у законі -
Ламають Неньку, випивають кров.
І лиш луна у неба передзвоні:
"Надай, Господь, надію й свій покров.

Допоможи здолати окупантів,
Що продають країну по шматках.
І забери від нас усіх мутантів -
Сек'юріті клозетів в Межгір'ях."

Моя молитва може і не вдала,
Але молюся, Господи, за те,
Щоб Україна ката подолала,
Потомство його винищила вщент.

Щоб всі кати понесли, власне, кару!
Й прийшов господар, а не окупант.
Героїв визволив, ну а бандитам - нари;
Щоб повернувсь додому емігрант...

Чи забагато я прошу? Не знаю...
Моя Вкаїна варта цих молитв!
І знаю я, що нас не залишаєш,
І не покинеш, навіть в разі битв!

Я знаю, захистиш і не покинеш,
Мільйони віруючих і мільярди душ,
Хто вірить в перемогу України,
Хто без свободи з бою аніруш!

Слава Україні! Героям Слава!