Вiдлюдько
Євген Гуцало.
Від усього відцурався – і живе.
І старе йому байдуже, і нове.
І нікого не чіпає, не хамить.
Втім, і не допомагає. Кожну мить
Він присвячує коханому – собі,
Все у скрині і на власному горбі.
А нажите за парканищем хова.
І людей забув хороших, і слова.
То ж ні радощів од нього, ані зла,
Як з лежачого каміння край села…
13.02.2014
Свидетельство о публикации №114021308196