Iронiя долi
Будеш, синку, батька чути,
Експромти полишиш,
Рано встав на день збагнути,
Елексир на душу.
Життя часом повертає,
Експериментом вабить,
Не спіши, хай почекає -
Один будеш ладить.
Голову та серце маєш,
Обом - не служити,
Бо, роздвоївшись, втрачаєш,
Одним треба жити.
Гнівить душа, серце крає,
Бо скрізь зло панує,
Елегію тобі співають,
Рот стули, не чуєш.
Елементарне щоби знав,
Життям своїм керував,
Ексцесів всяких уникав.
12.02. 2014р., Київ
Свидетельство о публикации №114021304051