Я мабуть у минулому житті
Була дельфіном у морськім безкраї.
Солоні бризки з посвистом моїм
Мережились, на сонці вигравая.
Навперегони з баранцями хвиль
Летіла я прозорою водою,
Пірнала до коралів в глибину,
Де спрути йдуть поважною ходою.
Ганялась з браттями за зграями рибин,
Пливла услід рибальському вітрилу,
Стрічала сонце зрання, а вночі
Мене стежина місячна манила.
Була щаслива я у тім житті,
Де мушля сповідається перлині.
Мабуть тому кохаю море я
Від віку, до нестями і до нині.
Я, мабуть, у минулому життi
© Copyright: Ирина Фоменко Юг, 2014
Свидетельство о публикации №114021301396
Свидетельство о публикации №114021301396
Рецензии