***
Сонце взимку, то є обман,
Я дивлюсь зі свого віконця,
Бачу сірий лише туман.
Попідтанула нині крига
І від берега відійшла,
Це відлига, лишень відлига,
Перша спроба весни й тепла.
Та на дворі ще місяць Лютий,
Намете, я гадаю сніг,
Але подих весни відчутний,
Ось закапало з попід стріх.
Це так плачуть бурульки рясно,
Що минувся мороз на жаль
Та засяяло сонце ясно,
Мені бАйдуже їх печаль.
Колір неба заграв блакиттю,
«Цвінь-цвірінь» горобців луна
І одразу здалося миттю,
Що неначе прийшла весна.
12.02.2014 г.
Свидетельство о публикации №114021312113