сотня

розбий намети
людей — на сотні
б’ють водомети
і дзвін Господній

цей крематорій
на страх і шини
майдан говорить —
здригайте стіни

майдан у серці
майдан де душі
він без комерцій
а є — бо мусить

болить і гріє
скипає гнівом
у веремії
і на відспівах

лунає славнем
і Слава Богу
з новин останніх
ідемо вногу

спокійні кроки
як світла в хату
ми сильні поки
вікон багато

ці вікна — очі
де ширм немає
ми волеточим
і проростаєм

у бій кістками
крилом правиці
з могил вінками
з-за ґрат в’язниці

а ворог лютий
хорти голодні
зникає сутінь
палає сотня

12 Лютого, 2014


Рецензии
навіть якщо відкинути ідейну, змістову основу (за твою позицію, Юро, звісно, дякую)вірш вразив майстерністю. це така рідкість, щоб і зміст і форма :)

лунає славнем
і Слава Богу
ми волеточим
і проростаєм

прекрасно!!!

Олись Лапковский   10.03.2014 14:42     Заявить о нарушении
Дякую, Лідусь.

Юрий Лазирко   11.03.2014 21:50   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.