неВконтактi
Відкривши сухі очі
крізь крихітне віконце
шукаю поїзди.
На вулиці весна.
Дивлюсь як їдуть хмари
і хочу.. хочу!... хочу!!!
хочу знов туди.
Літо вже на вулиці..
коти весняні стихли..
Вони напівщасливі -
бо в них нема біди...
Знову листя падає.
Прийшла, напевно, осінь -
стиснуть душу лагідно
теплі холоди.
Потім буде холодно.
Так сильно і недовго.
І стане холод повінню
як з;вжди.. як завжди;...
...
На вулиці весна
співають ранні птахи
і знов тихенько слухаю
чи їдуть поізди...?
На вулиці вже пофіг що,
і раптом я помітила
що рейки не прокладені
ні звідти, ні туди...
(о п'ятій ранку, якоїсь весни)
Свидетельство о публикации №114021208508