Червоніє в Юлі срака,
Била мати,
Є за що…
Юля в крик,
Біжить вже тато, прихопивши долото…
Що ж ти доню наробила?!
Лаять Юлю всі в дворі,
Вийшла заміж за дібіла,
Продалася за рублі!
Краще б ти кубінца Сашку
Покохала ніж оце…
Відірви ти йому Боже падлі праве те яйце…
Що мою сволота доньку охмурив за ті рублі…
Як все складно бУло доки не з’явився на селі…
Юля плакала, кричала, докази якісь роняла,
Всю підлогу обіцяла…
Каже:»Ні!» «Його я лЮблю»,
бУло якось приголублю,
і смокчу собі, смокчу, оте сладке чупа-чу…
Мати б’є, а Юля квокче,
плаче, істерить, і просить:»Мамо! Жестче!»
Червонiе в Юлi срака
© Copyright: Тип Аморальный, 2014
Свидетельство о публикации №114021200822
Свидетельство о публикации №114021200822
Рецензии