Видихаєшся як вино, лишаєш поганий присмак,
запаленим нервом ниєш, немов на погоду.
Останній промінь надії заламує призма.
Далі немає ходу.
У кінці коридору перегоріла лампа.
Яка здичавіла сука залиже рани?
До відчаю штовхнула твоя лапа,
до моєї nirvan_и.
Жодного кванту по собі і без милосердя.
Іди на три сторони, тоді моя четверта.
Ти ніби камінь, але і я стаю тверда:
лінія стерта.
nirvana. нарiвно
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2014
Свидетельство о публикации №114021200548
Свидетельство о публикации №114021200548
Рецензии