У тебе своє життя
І, начебто, є дружина
А я дивлюся на телефон
Ніби зжата до краю пружина.
Можливо, ти ще подзвониш...
Я не хочу цього, та надіюсь.
Холодно скрізь, де немає тебе.
І я знову в ілюзіях гріюсь.
Витер би Бог моє почуття,
Та до Бога я номер не знаю.
Якщо чесно, напевно і Бога нема,
Й нема пекла ніде, й нема раю!
А от, якби Бог існував...?
Й зайшов випадково на чашечку чаю...
І спитав би мене: "хоч забути усе?"
Я б, напевно, сказала: "не знаю"...
***
© Copyright: Марко Шерк, 2014
Свидетельство о публикации №114021204502
Свидетельство о публикации №114021204502
Рецензии